Екран завантаження застосунка

Сумніше немає недогорілих свічок, що так і не вилучили яскравість кожної митіз живого вогню в очах. 


Візуальна складова Вирія ще з початкового екрана завантаження додатка пропонує роздивитись запалену свічку, як символ вшанування пам'яті о загиблих, через більш комплексний погляд, поділившиїї на дві головні складові:

Вогонь, безкрайня у могутності стихія,знаходить дім свійу невеличкій, створенійдолонями фігурі,не втрачаючи при цьомуй долі потенціалу сили.
Свічка,що дарує життяу межах свого воскового тіла,одночасно дає вогню шансдо обіймів близьких стати дотичним,але й робить йогослабкішим допоривів долі згасання.

 
Чи не ця чуттєвістьй робить свічу одним із найвідоміших образів, якими зображують скорботупо людській душі?

Однак Вирій та його дизайн,не тільки екрану завантаження, а й самого додатка,не ставить за мету стати просто ще одним нагадуванням про крихкість людського життя. Ні, цей застосунок буде розробленозадля того, щоб зберегти навіки згадкупро те, чим саме палала душакожної загиблої у цій війні людини.

Вшануватипам'яті тих, кого й символізують ті самізанадто рано згаслі свічки,що одною лише своєю долею недогорілою восковою довжиноюкричать про те, що це був не їх час?
Віддати повагутим, хто не боявся небезпеки у бою погаснуть,коли поїхали на фронт,покинувши натовпи вогнів,серед яких безпечніше було іскру підтримувати у собі.
І сказати спасибі тим,хто був завжди готовий підставитисвоє плече для того,щоб не дати зникнути теплуіз тіла іншої людини.

Саме тому відтепер їх фігури будутьназавжди зображеніу русі на верхньому віці ока, поки знайомі нам усім силуетидомів, споруд та багатоповерхівокстикатимуть восковими каплями до центру, утворюючи собою гарячу сльозу. А вогонь-зіниця стане нагадуваннямпро те саме світло у кожнім з нас,що має у собі грандіозну силуо можливостях хороших і великих справякої ніколи не варто забувати.

Основне меню

Після екрану завантаження користувачі потрапляють в основне меню,яким є «Звичайний режим» праці додатка.
За бажанням користувача/ки,потім вона/він може перейтив інший потрібний режим нажавши на іконкуу нижньому правому кутку екрана,що висвітить список усіх доступних режимів.
Також в основному меню знаходятьсядві інші іконки функцій:«Бібліотека акаунту» та «Геолокація».
Більше про ці три функції і як самевони працюють можливо дізнатисьу розділі «Функціонал».

• 1
• 2
• 3

Повертаючись до екрана меню«Звичайного режиму»,ми можемо побачити у центрі ілюстраціїопалений та забруднений війноюукраїнський рушник,який, не дивлячись на усі пережиті їмтруднощі та горе,не розпустив з себе жодненької нитки,та й не втратив своїх гордихчервоних кольорів.Підкреслюючи єдність націїта міцну співпрацю між людьмирушник утворює собою фігуруподібну до стрічок,які чіпляють та пов'язуютьу знак солідарності й підтримкиодин одного.

Також у додатку буде можливість використовуючи невеличкий внутрішнійграфічний редактор створитисвій особистий дизайн узору рушниката зберегти його на екрані.
Цим самим Вирий хоче не тільки залучити користувачів взяти участь у створеннідіджитал-шматочка національної культури,але також підкреслитищо кожна та кожний з нас проходитьсвій шлях під час цієї війни.

Запускається робота додаткаклацанням на жовто-блакитну стрічкуз ягодами калини,яка знаходиться у корінні Дерева життята на перехресті ліній рушника.
О початку праці додатка сигналізують,проходячи по стволу дерева,стрічки-слова,які після перетворюються на вилітаючихз гілок птахів,ніби окрилюючи цимнайважливіші серця почуття:"Сім'я", "Любов", "Єдність", "Міцність"та "Співчуття".
А саме Дерево життя єне тільки посиланням на нашу міфологію,але й на такий же саме елемент вишиванок.І як культура живе завдяки народу,так і Дерево складається зі різних,але поєднанних між собою особистостей.Цей зв'язок на малюнку відображаютьхрестики вишивки, що йдуть поміж фігураж до самого листя крони,яке цвіте життєписами українок й українців, записаних мовою орнаментів їх рідних регіонів.

Концепт пернатих слів народився з натхненнявід українських національних вінків,в яких колір кожної стрічки маєсвоє сакральне значення.Листи ж із крони- із листя та ниток -не тільки символізують присягу,що ми вишиємо вручну історію життянам по країні близької кожної людини,якщо колись для запису цього не вистачатистане сліз чорнил,а й при клику на себе перенесуть користувачівдо розділу полеглих у війнігероїв та героїнь України.

Своєрідна бібліотека, на жаль,так ніколи й не дописаних книжокпро не казкових, а реальних героїнь та героїв, чиї розповіді однаково обриваються багатокропкою "В І Й Н А".
Для кожної людини будестворено особисту кольорову обкладинкуїї книги-профілю.

Продивитись реєстр усіх загиблихможливо гортаючи униз,а для того, щоб дізнатись біографіюучасниці/учасника бойових дійпотрібно лише нажати на їх профіль.

У разі незнаходження подібним методом необхідної вам людини -ви можете скористуватись пошукомза ім'ям та прізвищем.

У квітах бере початок повідомлення із текстом: "Щира подяка людям...",яке потім утворює собою вазу для них.

ПрофільЗахисника/Захисниці України

Подібним чином виглядаєособистий профіль бійця/бійчині:його/її фотокартка і коротка історія життя,яка буде написана у співпраці з рідними.

Можна побачити,що рушник померлої людини стає птахом,на кшталт тих, що вилатають з Дерева життя,і, при відкритті профілю, ніби приносить користувачу/ці історію героя/героїні.

А унизу проводжають його/її на деякий часдо нас силуети інших померлих,що перебувають у Вирію.

Ще більш унизу їм допомагають підвішувати листя сторінок Янголи, які не тількиє провідними образами "Звичайного режиму",

а й головними символами Світла пам'ятіблизьких людей, що не дають історіям загиблихпропасти димом в темноті.

Перед бібліотекою розповідей (послань) рідних,йде остання частина ілюстрації,на якій Янгол пригортає до себе загиблу людинута забирає її з поля бою у місце вічного спокою.Розірвані нитки вишиванки-оберігата перетворення серцебиття на візерунок гладдю,на жаль, тільки підтверджують смерть героя/героїні. 

Янголи Вирію

У розділі полеглих солдатів та солдаток надіслати янгола мають можливістьлише зареєстровані рідні людини,як і на особистих сторінкахцивільних загиблих.
Тож чим саме є Янголи Вирію?
Ці Янголи створюються зі свічок, та мають замість пір'я у своїх крилахсторінки фраз та розповідей близькихпомерлої особи про її/його життя.

Приклад бібліотеки внутрішнього розділу з записами від рідних.Буде близько 5 варіацій можливих Янголів, що будуть позначати листи.
Сам фон бібліотекибуде продовженням малюнка обкладинки профілю загиблого/лої.Цим хочеться створитине тільки продовження образу книги,а й посилання на розмальовані українські скрині, де люди зберігали особисті речі.Загиблі можливо більше не потребуютьодягу й прикрас, але точно хотіли б берегти любов рідних у затишному місці.

Оскільки їх німбом є запалений гніт свічки,вони хоча і можуть,пригорнувши до себе,зачитати нам записи на своєму крилі,янголи не в змозі самотужкищось на ньому записати,при цьому не розплавивши його своїм теплом.

Тому у цій справівони покладаються на допомогу людей,що своєю пам'яттю о померлих й надають янголам розписані крила.А в дяку за це вони обіцяютьпошепки передатислова рідних загиблій людині,на хвилинку підлетівши до її фотоабо залишившись сторінці,розповідати про неї іншим користувачам,що відвідають сторінку.
Після завершення написання повідомлення, задля його відправлення,користувач/ка матиме можливістьпокроково сам/а виліпитита запалити гніт янгола,але за бажанням можна буде пропуститицю операцію.

На фоні зображено силует Дерева життя,гілки якого кровоносною системоюплетуть шляхи окопів, вен-траншей такапілярні лінії будинків.А ангели, долоні чиї перетворились на свічкивід довгого відспівування загиблих, утворюють своїми тілами людські руки,що й виліплюють Янгола Вирію.

Повертаючись наостанок до дизайну Янголаі його значення хочеться сказати,що якщо зовнішній вигляд крил янголавідражає їх метафоричний сенсдостатньо буквально,то сама фігура охоронця,надісланого для військового/вої,має більш таємне послання.

Янгол,що у рукава свого одягу кутаєнемов немовля меч,символізує цим залізомні загартовану боями душу воїна,як могло б показатися з першого погляду,а спробу уколисати та заспокоїтияк раз саме зброю героя/їні задля того,щоб вона своїм криком більш ніколи не зваладо себе й загиблий/ла не брали її у руки.І якщо це вже сталося у цьому житті,то нехай колискова не дасть такомуповторитися у наступному.

Бо люди не народжують автоматий не виховують бомби, чий термін життядорівнює парі пострілів та вибуху. Люди створюють людей, і не повинна бутияк явища війна, що споріднює собою насхоч у чомусь зі зброєю.

Приклад сторінки пам'яті

Відчиняючи повідомлення додаткао виявлені нової сторінки пам'яті,користувач/к може побачитиусю інформацію про місце трагедії,що знаходиться біля нього/неї.
Зразком дизайнуподібної сторінки є розповідьпро російський удар по будинкута загиблих у наслідок цього людей.

• 1
• 2
• 3

Однією із цілей Вирію є не дати особистостям стати просто числами статистики й нагробку.Тому, окрім списку загиблих,також буде створено окрему особисту сторінку для кожної постраждалої людини.На ній, як і у разі зі загиблими захисниками та захисницями, близькі так само зможуть надіслати Янгола(трішки інакшого за дизайном,ніж за військовою особою,але такого ж гарного),а користувачі будуть мати змогу відчути спорідненість з історією життяпомерлого/померлої.

Свічки Пам'яті

Текст сторінки ніби вишитона своєрідному темному рушникуіз зображенням зграї різних українських птахів."Хвостами" рушника у цьому разі стаютьпроміні зростаючій пшениці,але дана частина фону буде змінюватисявід природного ландшафту місцевості,де трапилася трагедія.

• 1
• 2
• 3

Вшанувати пам'ять жертв можназа допомогою опції "Запалити Свічку",яка знаходиться у кінці кожної сторінки пам'яті.
Після її натиснення, користувачу/чцінадасться два варіанти вибору:Звичайна і Благодійна свіча - обидві з якихпісля публікації буде зараховано у спільну кількість поставлених користувачами свічокта розміщено на сторінцімеморіалу місця трагедії разом з іншими.
Відлік поставлених свічок,як і подарованих квітів,на кожній сторінці пам'яти/підтримкизавжди розпочинатиметься з одиниці,бо першою там стоятиме свічка/квіткавід команди розробників Вирія.

Шана й допомога

Запалюючи Звичайну свічкуви матимете змогу також залишитиневеличке повідомлення від себе,яке, за вашою згодою, зможуть прочитатиусі користувачі. Або ви можете залишити його закритим,і інші будуть бачити лише вашу свічку.

Також якщо у вас є можливістьі бажання зробити більше, то для вас підійде другий варіант - Благодійний. За допомогою його ви можете перевестибудь-яку комфортну для вас суму грошей потерпілим або їх близьким.
Тоді, як подяка від Вирію,вам надасться доступ до чотирьох різнихпо своєму стилю свічок, одну з варіацій яких ви й зможетезапалити в пам'ять.

Встановлення свічки

Приклад анімаційного рядустворення користувачем/чкоюЗвичайної свічки,що з'являється після нажаття іконки"Запалити свічку"(і, при бажанні, написанні тексту).
Користувачу/чці потрібно будез'єднати шматочки розбитого свічника,а після того як свічка,короткою анімацію поставиться у нього,запалити її дотиком,поділившись своїм теплом.
У кінці всіх дій на Свічці проявиться вишитий символ Дерева життя з Вирію.

Поки фігура свічки євже сталою у своєму значенні метафороюу «Звичайному режимі»,зібрані вишивкою черепки символізують те,що навіть після відбудови всіх домівок,ми ніколи не забудемо тих самихрідних кольорів їх розшитих шрамів,що, по горю долі, мають один спільний візерунок із вишиванками загиблих в них людей.
На фоні намальовані привиди зруйнованих будинків, що обіймаються,розділяючи біль один одного. У своїх квартирах стоять поодинокі люди,пари та цілі родини, яких вбила Росія. А замість звичайних стін, балконів і рам вікон лише темні сліди у формі пострілу в тіло,ніби на розстрілі.  

Для вшанування пам'яті загиблих у селищахбуде розроблено фон зі зображеннямтрішки інших по своєму архітектурномувиду домівок.

Приклад сторінки особистої історії

Гуляючи країною,ви не тільки можете знайтисторінки пам'яті,але й прочитати особисті історіїукраїнок та українцівна їх сторінках підтримки.
Або розповісти про свій досвідта стан під час війни.  На сторінці окрім тексту можливо буде опублікувати ще декілька фото та відео,що допоможуть доповнити та проілюструвати Вашу розповідь.

• 1
• 2

Що це за фігурка біля фото?  Після написання посту, для його відправки користувачу/чці пропанують обратиодну із п'яти фігурок тваринта розмалювати її трьома кольорамина вибір із палітри Вирію.
Якщо людині це нецікаво,то операцію можна пропустити й додаток сам автоматично згенерує тваринкуабо взагалі можна відмовитись від неї.
Натхненням для фігурокстали українські народні іграшки,що служать не тільки забавками,але й важливими оберегами,витворами мистецтва, елементамибагатьох традицій і, навіть, ласощами.  А у ці тяжкі часи усі ми заслуговуємона ту підтримку та втішання,яку може подарувати тільки казка,нехай така й невеличка,як ожила лялька-звірятко,що зрозуміє тебе та пообіцяє розповіститвою історію іншим.
Таким же самим людям, що зрозуміютьтвій біль й радість.

Різновид дизайну іграшок

На першому зображені можна побачитиприклад п'яти, вже розмальованих,видів іграшок.

• 1
• 2

А другий слайд презентує те,що кожна комбінація кольорів створюєсвій унікальний дизайн, навіть якщо кожного разу користувач/кабуде використовуватиодні й ті ж два відтінки, змінюючи лише третій.

Квіти підтримки

Повертаючись до обговорення самої сторінки,після публікації вашої сторінкиусі користувачі матимуть шанс підтримати їїЗвичайними або Благодійними квітами.
Кількість котрих, як і зі сторінками пам'яті,ви зможете побачити на окремому екраніпісля сторінки розповіді.

Ті квіти й свічки, що матимуть з собою текст, будуть ще додатково забарвлені світом.

Тому, будь ласка,якомога частіше зігрівайтесвоїм кольоромлюдей навколо васі обов'язково відчуєте теплоу відповідь!

Геолокація

Завдяки цій функціїкористувачі зможуть не лише по картісвого місцеперебуванняпобачити знаходження розташованихпоблизу них сторінок,але й знайти необхідну адресу для того,щоб вшанувати пам'ять або підтриматичиюсь історію.
Виконати подібні дії такожможна буде й поза потрібним містомабо навіть країною.

Невеличка цікава деталь - у крилах іконки функції можно знайти речення:"Всюди є люди".

Бібліотека акаунту

Історія взаємодій профілю,відвідати сторінки власних історійі опублікувати нові,дізнатись кількість поставлених свічокта подарованих квітіву кожному населеному пункті -усе це та більше можливо дізнатисьпросто нажавши на ліву іконкуунизу основного меню «Звичайного режиму».

Режими праці

Лаконічний список доступних режимів Вирію,до кожного з яких користувачі зможутьбез проблем перейти у будь-яку хвилину.

Якщо бажаєте прочитати детальніше протри основні та два майбутні режими, то це можна зробити у наступному розділі дизайну додатка.

На цей час у додатку плануєтьсятри режими роботи :«Звичайний», «Волонтер»та«Режим реального часу».

«Звичайний режим» переважно працюєу фоновому режимі, звуком або вібрацією сповіщаючипро знаходження біля васмісця трагедії або локації з історією.

Доступ до «Режиму реального часу»відкриється після закінчення війни, і сама опція буде більше спрямованана туристів, які бажаютьне лише відвідати Україну,але й розділити біль її громадян.
Цей режим запрошуєобов'язкове підключення навушниківзаради того, щоб не потривожити людейпоруч з вами, через те, що він єбільш активним аналогом «Звичайного»,та має інші звукові сигнали задля ефекту занурення в історію країни під час війни,яка буде розгортатись перед користувачамиза допомогою цього мобільного додатка.
Періодичні сирени тривоги, сповіщення,що мають звук крику або "прильоту"та перекривають своєю гучністюусі інші звуки телефону, об'ява початку комендантського часу і т.п.
Поєднання трагічних історій та напруженої-відсутніми у мирному житті страшними звуками- атмосфери зроблено задля того,щоб відтворити у користувачів схожепо жахливості у своїй тривозі почуття,яке супроводжувало буденністьукраїнок і українців.

Зовнішній вигляд режиму «Реального часу»

Обговорюючи дизайн,то оскільки "Режим реального часу"є доповнюванням до "Звичайного",то має трішки простіший екран менющодо іконок функціонала, бо не потребує повторення тих же самих функцій,що має перший режим.
Взагалі Режим реального часу оперуєдвома зображеннями фону,які позначають стан праці: кінець війни (вимкнено)таборотьба (увімкнено).

Під час відсутності роботи режимуна небі сіяють проміннями сонцястрічки українського вінка,у центрі якого буде зображенокількість днів скільки тривала війна.
Унизу ж розкинулосяполе колосся з фотоплівок,посеред якого стоять образи хатинок-мазанокз тією спільною відсутністю обличчя,яка буває тільки у розстріляних людей,коли їх після смерті накриваютьбілим простирадлом.
І як одним з того єдиного,що залишається індивідуальною ознакою особистостіу кожного з померлих є їх біографія,так і у рамці свого серця хатини маютьсімейний портрет близьких.
Шнурок цієї фотокартки,заходячи близькістю під шкіру,стає міцною ниткою з вкрапленням ДНК,що й вишиває національну самоідентичність,до якою ми маєм шану,і за яку нас ворог хоче вбити. Що й робить рамку не лише собою,а й вироковою табличкою злочинау ворожих очах.
Малюнки на плечах мазанок теж є символом українською ідентифікації,як і ті татуювання, пов'язані з Україною,які кати вирізали з тіл наших людей.


Під час роботи режиму сонце знову ховаєтьсяза хмарами, що плачуть мільйонами очейукраїнок та українців. Обличчя охоронців родин, ляльок-мотанок починають випромінювати світлоначе кінопрожектори,а родини на портретах оживають,мов до цього просто стояли на стоп-кадрі.
 Бо, все ж таки, яким би великимне було наше горе,колись, у цьому режимі,воно стане сторінкам історії України та частиною минулого,яке ми завжди будемо пам'ятати.

Режим «Волонтер»

Перший окремий за своїм призначенням режим, який має не тільки тематику війни.Роздроблений задля створенняєдиного мобільного просторудля заявок волонтерів та комунікаціїз благодійних подій,він також спрямований на збільшенняобізнаності користувачів Вирію щододоступних біля них шляхів допомоги іншим.
У пасивному режими праці він дієтаким же чином, як «Звичайний режим»,але сповіщає він про знаходженняпоряд с користувачем/чкою заявок,в яких буде коротко йтись про те,хто її залишив й з чим саме вона/вінпотребує допомоги.Це може бути як збір грошейна рації для військових у кафебіля якого ви проходитечи можливість за цією адресою передатипусті консервні банки для того,щоб з них зробили свічки.
Для того, щоб дізнатися більшекористувачам потрібно лишеперейти у застосунок,де вони зможуть детальноознайомитись з заявкою таза бажанням відгукнутись на неїабо поставити запитання її автору.  В активному режимі «Волонтера»користувачі можуть самі зайнятися пошукомслушних їм заявок,настроїти типажі тих, що вони хочуть отримуватиу пасивному режиміабо роздивитись отримані нагородиза досягнення у добрих справах.

О дизайні та головних особливостях режиму Якщо «Звичайний режим» разомз «Реального часу» мають більшсимволічні образи,то «Волонтер» оперуєтрьома основними персонажами: Зоряна, Радослав та Лада.
Вони єзламаними та втраченими їх власникамичерез Війну іграшками,що за допомогою своїх друзів, інших ляльок,намагаються крок за крокомвідновлювати Україну гарними вчинками.
На екрані меню режиму можливо побачитискромний інтер'єр їх домівки,котру вони як можуть своїми силамивідбудовують та прикрашають,як і багато іншим українців й українок зараз.
Тому, якщо хтось з художників буде матибажання протягнутипензлик допомоги їм у цьому,Вирій хоче створити цією кімнатоюплатформу для співпраці,де кожна/кожний охочий зможе розмалюватита обставити домівку героїв. Це можуть бути розписані стіни, химерні мебліабо цікаві наряди для персонажів- простір для фантазій обмеженийлише кордонами приміщення.
Термін тривалості дизайну на основному менюрежиму буде десь біля місяця,а після кімната передасться іншому художнику.

Кожна іграшка маєсвоє минуле та своє сучасне,і якими вони є - ми розповімоу цьому абзаці.

Лада (по центру зліва) та Радослав (зверху)є парними ляльками-домовичками,яких пошила для своєї онуки добра бабуся.Близько одинадцяти роківвони жили на своїй полиці,спостерігаючи й оберігаючи дівчинку.Брат з сестрою втішали її після сварокз батьками, пошепки підказувалирядки віршів, що вона вчила тарозганяли в темноті примарижахів-снів над ліжком. І саме одною такою ніччю,з висоти свого місця вони сталипершими з квартири,хто помітив у небі наближеннятемної крапки.
У світі не існує дитячих іграшокзі злими намірами та думками,тому Радослав і Лада й вирішили,що це падає вже погасла від чогосьбажання зірка... Тільки для того, щоб через декілька хвилин дізнатись дві нові речі:не всі бажання бувають добримий те, що у світі є така річ,від якої вони більше ніколи не зможутьзахистити їх маленьку власницю.

На жаль зі всієї родини залишилисьлише вони удвох,знайдені під завалами працівникамиекстрених служб та відновлені наскількице було можливо волонтерами:дівчині розробили протези для рук,а хлопець користується слуховим апаратом. Наразі Лада та Радославне тільки координують заявки волонтерів,але й знаходять свій спокій у хобі,кожне з якого ми можемо побачити на екрані.

Лада відповідає за інтернет заявки,на більшість з яких можливо відгукнутисьнавіть не виходячи із дому. Нові волонтерські пропозиції з'являютьсяна полотні її тканого станка, на якому вонаграє наче на піаніно, набираючи потрібний текст. Для відкриття іконки пошуку заявок требалише клацнути на тканину, і тоді розгорнетьсяповна версія вікна.
Спинка стільця дівчини такожмає невеличкий секрет:вона є обкладинкою альбому,у якому раз на місяць будуть записуватисьімена авторівсамих успішних заявокта користувачів, що відгукнулись діломна велику кількість пропозицій.


Радослав займається схожим ділом,що і його сестра,але координує він волонтерські пропозиції,які потребують реальної присутності людинина необхідному місці. Його екран заявок має схожийдизайн з Ладиним,тому більш цікаво будерозглянути сторінку третього героя -Зоряни, маленького сонечка-нічника.

Цю іграшку придбав у шелтер для переселенціводин з його засновників,для того, щоб створити затишну атмосферуу ночі, коли він сидить на реєстрі.З початком повномасштабного вторгненнябагато людей були вимушені переїхатив інше місто,тому бувало, що зустрічати нових постояльців приходилось навіть о пізній годині.

Промінці світла Зоряни ставали начемаяком у темний час,що відгукувався вогником тепла співчуттята протягнутої долоні допомоги.Але сонечку було недостатньо просто сидітина підставці без діла,тому коли Лада та Радослав уселилисяу пустому дуплі на дереві біля вікон центру,воно було радо нарешті знайти доступний,свій шлях до волонтерства.

Зараз Зоряна займається чатами користувачів.
Перший з них розтащован на гілках дерева,і у ньому можна прочитати листуванняпо чужим заявкам,а кликнувши на хатинку-комоду правому кутку екранаможна "кинути" свій особистий кличщодо допомоги у якійсь справіта дізнатись чи є відповідіпо вже опублікованим пропозиціям.
Запалений світ у віконці сповіщаєпро нове повідомлення щодо заявки,а кількість підсвічених писанок дорівнюєчислу нових відповідей.

Налаштуваннята нагороди

Повертаючись до цікавинок дизайну кімнати,то кожна/ен з користувачівзможе, кликнувши на рушник у кутку,перейти до сторінки особистих нагород,які можна отримати за різніволонтерські досягнення.
А натискання на віконечко біля Радислава перенесе у настройки пасивного режиму.

Дизайн екрана налаштувань знаходитьсвої джерела у петриківському розписі,красних віконницях та трішки у міфології, поєднаної з історією України.
Ставні додатково ще прикрашає собою рушник, на котрім зображені фігури різних волонтерів,працівників екстрених служб,лікарів та військових.Вони усі вишиті червоним кольором,як символ найяскравішого цвіту нації.
Окремого абзацу заслуговують малюнкизовнішньої сторони віконниць.На ній зображена Жар-птиця,що своїм пір'ям ніби утворює квітку-шапку,схожу на ту, що колись мав Ярослав Мудрий- визначна історична фігура у історії нашої країнита символ величного багатого розуму.
А найближчими двома надписамидо птаха є "Добрі справи".Але написані вони не у звичний формі,а в спеціально розробленій для Вирія мові,що є поєднанням українських абетоккирилиці та глаголиці.Трохи далі від них йде ще два слова:"Локальні" та "Інтернет",які й вказують на те,як відчинити необхідні налаштування.
Якщо вам потрібно внести змінив інтернет заявки,то треба кликнути по віконцюз відповідним написом. Таким же чином із локальними заявками,за які відповідає Радослав.

Після кліку по віконницю,керуючий за цей розділ герой стрибнезі свого місця та потягне край рушника на себе,відкриваючи меню налаштувань.
У ньому користувачі матимуть змогу обратипо яким саме категоріям вони хочутьотримувати оповіщення,коли вони знаходяться біля місцяможливої заявки,та чи бажають вони бачити повідомленняпро обнови у своїх діалогах та заявках.

Відключений статус налаштування буде показуватися вишивкою з хрестиків,а включений з галочок

Більш детальний розгляддизайну одягу персонажів та поясненняпосилань у ньомубуде опубліковано після співпраціз художником/ницією проєкту.
 Закінчується огляд на режим «Волонтер»екраном налаштувань невипадково,бо саме він як найбільше підкреслюєважливе нагадування кожному із насо багатстві української історії та культури,і те, що вони мають змогу продовжуватисьта розвиватись лише завдякинам самим як нації.

Майбутні плани

У подальшій перспективі, якщо Вирій матиме успіх, хотілось би додати:
«Культурно-історичний режим» який за допомогою геолокації займе місце просвітницького джерела з теми історичних подій та постатейу телефоні кожного користувача+«Творчий режим» який буде цілою платформою для популяризації української творчості з різних видів мистецтва.
Одною з найперших публікацій станезбірка оповідань про минулі- щасливі та гіркі -дні загиблих під час війнидиких й домашніх тварин.Кожну главу-історію «Пустих ошийників»люди зможуть буквально знаходитипід час прогулянки містамиабо, заплативши символічну ціну задля майбутньої публікації книги, отримати разом доступ до усіх наявних творів.
Творчий режим також подарує можливість авторам відмічати обране місце,де, наприклад, користувачі зможуть дістати посилання до релізу творчого продуктучи навіть створювати кожного разу нові точки місць зустрічей фанатів, де вони матимуть змогу не тільки обговорити предмет творчості,але й отримати якийсь цифровий бонусза свою появу на східці.
Не забуваємо про поширення і старих творів -сторінки, мелодії чи навіть кадри з нихбудуть розміщені у символічнихв історії їх створення місцях й важливих серцюавтора точках на карті.
Але й це ще далеко не усе, чим порадуєу майбутньому своїх користувачів«Творчий режим», якщо на нього буде знайдено потрібні для втілення у життя ресурси.